Валерія Гонтарева – приборкувачка олігархів

Ця стаття – переклад німецького оригіналу за згодою редакції в некомерційних цілях. 

Під час свого головування у НБУ Валерія Гонтарева викинула з банківського сектору олігархів та легалізаторів брудних доходів і звільнила тисячі службовців Нацбанку. Нещодавно вона подала у відставку, після численних погроз її вбити.

Коли Валерія Гонтарева згадує про апарат службовців Нацбанку, головою якого вона стала більш ніж два роки тому, звучать не зовсім лесні відгуки. Вона тоді говорить про „середньовічного монстра“.

Президент Петро Порошенко довірив їй реформування центрального банку України після Майдану 2013-2014 років. Апарат службовців зробив все можливе, щоб вставити реформаторам палки в колеса. Гонтарева хотіла звільнити завідуючого відділу кадрів, він же продовжував ходити на роботу, посилаючись на попередника Гонтаревої (Кубів Степан): Він, мовляв, теж хотів того звільнити, але не зміг, хоч „мав 17 охоронців і 20 собак“. Її заступник відповідальний за стратегічне планування, мусів два тижні використовувати їдальню банку у якості кабінету. Завгоспи ж стверджували, що не змогли знайти в такі короткі строки вільного кабінету для нового працівника.

З 13 до 5 тисяч співробітників

Команда Гонтаревої все ж змогла переломити спротив старої системи, принаймі у самому Нацбанку. Вони преретворили колоса із тринадцяти тисяч співробітників у зародок сучасного центробанку за західним зразком. Число співробітників нараховує зараз п’ять тисяч, до 2020 року їх кількість зменшиться до двох тисяч.

За це екперти і політики на Заході почали поважати Гонтареву. „Вона вичистила авгієві конюшні“, каже Томаш Фіала, київський інвестбанкір з Чехії. „Центробанк – першопроходець реформ в Україні“, вважає Роберт Кірхнер з Німецької консультативної групи в Україні, яка роками співпрацює з НБУ. Українська преса ж зображає Гонтареву у зовсім інших тонах: „Гонтарева знищила довіру українців у банківську систему“, говориться в одній статті. Або ж: „Вона вбиває довіру в гривню“. Багато громадян вважають її відповідальною за падіння курсу гривні. До Майдану американський долар коштував вісім гривень, а зараз 26 гривень. Тільки 2.8 процента громадян довіряють голові Національного Банку України. На Гонтареву нападають, інколи досить брутально. Головуючий Радикальної партії, яка має в Раді свою фракцію, вимагає „крові керівництва НБУ“, бо вони начебто знищили банківську систему країни.

В понеділок Гонтарева подала у відставку. Офіційне пояснення: „Моя місія виконана“. У розмові зі Шпігель Онлайн декілька днів тому вона натякає, що не сподівалася на такий шалений спротив. „Напевне, я була трохи занаївною.“

А знещодавна і її минуле стало приводом для дискусій. До призначення головою НБУ Гонтарева була власником фірми ІЦУ, яка співпрацювала з олігархами. Одним із наближених партнерів по бізнесу був Петро Порошенко, теперішній президент України. Тоді історія успіху залізної реформаторки все-ж таки була тільки ще одним прикладом корупції та незрозумілих зв’язків? І Україна наступає на ті-ж самі граблі? Свою добру репутаціяю серед політиків та експертів Гонтарева заслужила тим, що НБУ вперше в історії України приймає рішення незалежно від інтересів політиків та олігархів. Вона переслідує сучасну політику фінансів та валюти, як це роблять Європейський центробанк чи американський Федеральний банк. Попередники Гонтаревої були насамперед зацікавлені у тому, щоб підтримувати гривню на стабільному курсі. У населення складалося враження стабільності, країну ж така політика привела майже до банкрутства. З квітня по листопад 2013 тодішній президент України Віктор Янукович витратив 15 міліардів доларів США на підтримку гривні, це – вісім процентів від внутрішнього валового продукту країни.

Зомбі, пральні машини, пилососи

Початок війни на Сході України став для багатьох чудовим приводом, щоб відкласти реформи у шухляду. „Ми змушені реформувати країну тільки однією рукою, іншою рукою ми стримуємо вороже настроєного сусіда“, жалівся Порошенко у 2015 році. Він мав на увазі Росію. Його власний центробанк доводив протилежне. Гонтарева привела в команду молодих професіоналів, які до того працювали у великих західних банках. Ті ж в свою чергу принесли в установу те, чого так часто бракує українським політикам: фахові знання, власну стратегію та рішучість. З неймовірною швидкістю вони розчистили розвалений банківський сектор. За два роки НБУ закрив 87 банків, половину фінансових інституцій в Україні. Цей сектор мав надзвичайно заплутану структуру, часто зі зв’язками з організованою злочинністю. Це віддзеркалює і термінологія, якою користується НБУ для позначення закритих банків: мова йде про „зомбі“, „пральні машинки“ та „пилососи“.

  • Банки-„зомбі“ тільки на вигляд – працюючі інституції. У більшості випадків власники банку вже давно втекли із накопиченнями клієнтів.
  • „Пральні машинки“ служили для відмивання грошей організованої злочинності.
  • Найбільше проблем спричинили „пилососи“, банки українських олігархів. Вони збирали гроші вкладників, надавали кредити майже виключно фірмам самих олігархів. За статистикою НБУ такі інсайдер-кредити становили більш ніж третину всіх виданих в Україні кредитів.

Наприклад, у Приватбанку, який націоналізували у грудні 2016 року, відкрили рахунок більш ніж десять мільйонів українців. Кожен другий кредит надавався фірмам, які належали власнику банку. Його звуть Ігор Коломойський, один з найбагатших українців.

Як висушити болото

Багато з олігархів ніколи не повертали кредити своїм банкам. Вони сподівалися, що політики врятують банки-банкроти, щоб уникнути злості клієнтів банку. Частка проблематичних кредитів у двадцяти найбільших банках України становила на той час 53 проценти. У випадку націоналізованого банку Надра ця частка склала 88 проценти. На час оголошення банкроту банк Надра заборгував НБУ 500 мільйонів доларів США. Його колишній власник Дмитро Фірташ зараз судиться у Відні проти його ектрадиції в США. Міністерство внутрішніх справ України звинувачує олігарха в тому, що він використав кредит на стабілізацію у розмірі 200 міліонів доларів США для своїх фірм. Фірташ „поклав ці кредити у власну кишеню“, каже Гонтарева. У нього були добрі зв’язки із тогочасним головою НБУ.

Тісні зв’язки з політиками вигідні: державний фонд гарантування вкладів фізичних осіб дослідив структуру кредитів всіх 87 закритих банків. Об’єм кредитів складає близько 20 мільярдів доларів США. Половина цієї суми осіла в кишенях 600 осіб.

„Більшість з них сидить в Парламенті“, каже Юлія Береженко. Вона відпрацювала 15 років у Лондоні, минулі ж 14 місяців пробула в Києві працівником Держфонду захисту вкладів. Банківський сектор в Україні ніколи не виконував своєї природньої функції: кредити потрапляли не до підприємств з хорошими ідеями та ефективним управлінням, а майже завжди до олігархів із зв’язками на політичну верхівку. „Гонтарева заклала фундамент для того, щоб ця ситуація після двадцяти років нарешті змінилася“, каже Береженко.

Проте вона також склала свої повноваження ще в середині березня, після того, як спробувала судитися із закритими банками про повернення в державну казну їхньох дебіторської заборгованості. У переважній більшості випадків Береженко програла. Судова реформа в Україні також назріла вже багато років тому.

Реванш міліардерів?

Олігархи навіть  на Заході пробували агітувати проти центробанку та його голови. Один з кола найбагатших – бізнесмен Сергій Тарута – в кінці січня провів декілька днів в готелі Штайнбергер біля урядового кварталу (Штайнбергер – один з найдорожчих готелів у світі). Він хотів зустрітися з депутатами Бундестагу в Берліні. Тарута також був в США. Із собою він привіз брошуру з гучною назвою „Гонтарева – небезпека для економіки України“. У Вашингтоні він роздавав свій памфлет членам ради Міжнародного валютного фонду. МВФ вже надав Україні 17,5 мільярдів доларів США в якості кредиту і є основним інвестором країни.

Відставка Гонтаревої є першою перемогою для олігархів. Її наступника ще не названо. Експерти висловлюють побоювання, що Президент Порошенко може призначити апаратчика із старої гвардії та повернутися до політики популізму у діяльності центробанку: через два роки в Україні чергові вибори Президента.

У київських політичних колах зараз дискутують про „цільове фінансування“. У майбутньому НБУ повинно фінансувати напряму стратегічно важливі підприємства та сектори економіки, щоб стимулювати ріст виробництва.

Але така практика – неоднозначна. Вона легко піддається впливу політиків чи великих підприємств, а в Україні ці дві категорії тісно переплетені. Німецька група експертів застерігає не робити „кроку назад в минуле“: кредити тоді будуть надаватися тільки інсайдерам, чесна конкуренція, а разом з нею розвиток економіки зазнають поразки.

Mitglieder des Regiments Asow, eines paramilitärischen Freiwilligenbataillons, stehen am 01.03.2017 zusammen mit einem Sarg vor der Nationalbank in Kiew. In dem Sarg liegt eine Puppe, die die ukrainische Nationalbankchefin Walerija Hontarewa darstellen soll. Die Demonstranten fordern die Schließung aller russischer Banken in der Ukraine. Foto: Serg Glovny/ZUMA Wire/dpa +++(c) dpa – Bildfunk+++ |

Валерія Гонтарева зберегла на своєму телефоні фотографію, яка унаочнює, чому вона відмовилася від своєї посади. На ній видно труну, а в ній ляльку з обличчям Гонтаревої. Українські націоналісти поставили цю труну на сходах НБУ. Вони належать до групи, яка тісно пов’язана із одним з українських олігархів.

„Ці люди“, каже Гонтарева, „здатні зруйнувати фундамент стабільності України заради своїх приватних інтересів“.

Автор – Бенжамін Біддер

Переклад – Галина Кубів

Залишити відповідь